Перевищення швидкості "знак 40"

Позивач:



Відповідач:
Сихівський районний суд м. Львова
(як адміністративний суд)
79018 м. Львів, вул. Чоловського, 2


ПБІ
М.Львів, вул. Морозна 31/75


Калуський взвод окремої роботи Дорожньо-патрульної служби при відділі ДАІ
77300 Івано-Франківська область
м.Калуш,вул. Івано-Франківська, 126



звільнено від сплати держмита
на підставі ст.288 КУпАП України


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

«20» березня 2010 року, ПІБ, виконуючи приписи Правил дорожнього руху,затверджених Постановою Кабміну від “10” жовтня 2001р. №1306 (надалі - ПДР), а саме п.2.2.,передала мені, ПІБ, у своїй присутності керування транспортного засобу марки Фольцваген Гольф 3, д.н.з. ВС .... АО, що належіть їй на правах приватної власності і посвідчується технічним паспортом на вказаний транспортний засіб.
Того ж самого дня, близько 19:00 керуючи вищезазначеним автомобілем з дотриманням правил дорожнього руху в потоці інших автомобілів рухався у напрямку міста Львова зі сторони Івано-Франківської області, я був зупинений інспектором ІДПС Калуського взводу ДПС Мацелко Володимиром Ярославовичем. Нерозбірливо представившись, він повідомив мене, що я перевищив швидкісний режим і показав зафіксовану на приладі «Беркут» швидкість 75 км/год., і наказав пред’явити йому документи (посвідчення водія, тех. паспорт). Взявши мої документи Мацелко В.Я. направився до своєї машини для складання протоколу про адміністративне порушення і постанови в справі про адміністративне правопорушення. Разом зі мною у машині знаходились мої друзі: вищезгадана ПІБ,1984 року народження (проживає за адресою: м.Львів, вул. ........ 49/15) та її чоловік, ПІБ, 1985 року народження (проживає за адресою: м.Львів, вул. Ярославенка 49/15), що зможуть підтвердити нижченаведені мною факти. Таким чином, Постановою серії АТ № 098382 в справі про адміністративне правопорушення мене було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на мене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 300,00 (триста) гривень,00 копійок в порядку ч.1 ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення України (надалі - КУпАП), за невиконання вимог дорожнього знаку 3.29 « Обмеження максимальної швидкості » а саме 40 км/год.
Під час складання протоколу, у поясненнях, я написав про свою незгоду з обвинуваченням, тим паче, що жодних доказів того, що саме я порушив правила дорожнього руху інспектор ДАІ мені не надав. У протоколі та постанові відсутні докази того, що відображена на приладі Беркут швидкість належала саме моєму автомобілю. У момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, попереду мого автомобіля з більшою швидкістю рухались інші автомобілі, одному з яких, ймовірно і належить швидкість, яку зафіксував інспектор приладом Беркут. Проте, попередній автомобіль інспектор не зупинив. Всі описані вище обставини справи були вказані інспектору, проте не були ним враховані. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки швидкість та час, який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля неможливо, а за таких умов різниця у часі між зупинкою мене інспектором та показами приладу може означати, що насправді виміряна швидкість будь-якого автомобіля, який рухався у кількох сотнях метрів попереду або позаду мого автомобіля.
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, неправомірним, необґрунтованим, недоведеним з наступних причин:
1) ПДР України пунктом 12.4. обмежують швидкість у населених пунктах і дозволяють транспортним засобам рухатись зі швидкістю не більше 60 км/год. Пункт 12.10. ПДР України передбачають положення, що інші додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37. У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
У зв’язку з тим, що дорожніх робіт на цій ділянці не проводилось, попереджального знаку 1.37 не було, притягати мене до адміністративної відповідальності за перевищення максимально допустимої швидкості є безпідставним та таким що не відповідає дійсності. Також, згідно ч. 1. ст. 122 КпАП України, водії транспортних засобів несуть адміністративну відповідальність лише у випадку порушення встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину. Навіть, якщо би я рухався зі швидкістю, на якій наголошує працівник ІДПС Калуського взводу ДПС Мацелко В.С., притягнення мене до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості є незаконним у зв’язку з недотриманням працівником ДАІ положення ч.1.ст.122 КУпАП.
2) Розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.

Відповідно до статті 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно статті 288 КУпАП дану постанову про накладення адміністративного стягнення я вправі оскаржити в районний у місті суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом про адміністративні правопорушення.
Згідно статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова серії АТ № 098382 по справі про адміністративне правопорушення від 20 березня 2010 року винесена з порушеннями моїх прав та чинного законодавства України, є необґрунтованою, протиправною, незаконною та підлягає скасуванню.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 254, 283, 287, 288 Кодексу про адміністративні правопорушення, статтями 6, 7, 18, 19, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПРОШУ:

1. Визнати протиправним прийняте відповідачем рішення щодо накладення на мене адміністративного стягнення у вигляді штрафу 300,00 гривень 00 копійок;
2. Скасувати прийняту Відповідачем «20» березня 2010 року постанову серії АТ № 098382 по справі про адміністративне правопорушення.

Додатки:
1. одна позовна заява з додатками.
2. копія Постанови серії АТ № 098382 по справі про адміністративне правопорушення від «20» березня 2010 року.
3. копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АТ № 096712 від «20» березня 2010 року.



“26” березня 2010р. ___________ ПІБ

 

Сьогодні справа була виграна...

 

так їм і нада с...ам) Дякую за гарну розкладку!

 

Є правда на світі :D

 

Молодець!!! Я напервно також піду цим шляхом!!!!!

 

Народ - молодці! Велике прохання до адміністрації - ЗАКРІПІТЬ ОКРЕМОЮ ТЕМОЮ ВСІ ПОЗОВНІ ЗАЯВИ!!! Так як маразм в нашій країні "крєпчає", то вони (як і ліси) нам ще пригодяться!!!:D

 

нафіга шось десь закріпляти? цей розділ спеціально для того і був створений шоб тут зібрати всі реальні практичні приклади оскарження постанов ДАІ

 

Так добре?