БІОДИЗЕЛЬ

Newman · 5 чер 2007

З сьогоднішніми цінами на пальне вже потрібно шукати альтернативу.
От статейку прочитав:

У найближчі 10 років вітчизняні автовласники не уявлятимуть свого життя без біологічного пального, переконаний Іван Кільган, власник першого в Україні унікального заводу із виробництва екологічно чистого пального в селі Луки Самбірського району.
За усіма показниками пальне на основі рослинної олії готове скласти серйозну конкуренцію «солярці». Уже незабаром вітчизняний біопродукт має з’явитись у мережі автозаправних станцій, тож кожен водій
зможе на власному авто випробувати галицьке ноу*хау.

«Я вже не один рік займаюся вирощуванням сільськогосподар*ських культур та їхньою переробкою на олію. На жаль, поки що ріпакова олія, зокрема, не має популярності в харчовій промисловості, тож у мене виникла ідея спробувати альтернативне використання цього продукту для виробництва біодизелю», – розпо*відає Іван Кільган. Перш ніж утілити мрію, підприємець не один рік вив*чав європейський досвід. Для того, щоб знайти якісне обладнання, панові Іва*ну довелось об’їздити чи не пів-Європи. Пропозиції вивчав кілька років, перш ніж зробити вибір. «У Німеччині аналогічні заводи коштують дуже дорого, польські та чеські хоча і дешевші, зате кінцева якість продукції набагато нижча. Тож свій вибір спинив на пропозиції із Великобританії, і не помилився. Обладнання виявилося «все*їдним» і успішно переробляє будь-яку вітчизняну олію, а якість біодизелю відповідає найвищим стандартам», – говорить власник підприємства.
Завод у селі Луки – перший із виробництва біологічного пального, аналогів якому в Україні наразі немає. Перш ніж підприємство запрацювало, довелось витримати не одну державну перевірку. «У нас є результати дослідів Київського інституту сертифікації пально-мастильних матеріалів. Це вперше в нашій країні завод із виробництва біодизелю отримав усі відповідні документи, які засвідчують якість продукції», – каже Іван Кільган.
Завод розташовано у приміщенні адмінкорпусу на території колишнього зерноочисного комплексу, і ззовні нічим особливим він не виділяється. Унікальність комплексу – в обладнан*ні, яке використовується для виробництва першого сертифікованого вітчизняного біопального. На перший погляд – нічого особливого. У кількох кімнатах, загальною площею 600 квадратних метрів, розташовано реактор, перегінні установки, фільтри та інше обладнання, яке потрібне для процесу переробки олії на біодизель.
Облаштувати такий завод – справа не з дешевих. Лише устаткування обійшлось підприємцеві в 300 тисяч доларів. Для того, щоб завод почав працювати, панові Івану довелося запросити фахівців із Великобританії, які інсталювали, перевіряли обладнання та здійснювали запуск заводу. У результаті вартість проекту зросла майже до мільйона доларів. Тепер процесом керуватимуть українські працівники. Передбачено, що на першому вітчизняному заводі із виробництва біодизелю до кінця року працюватиме 50 робітників.
Продуктивність заводу – 400 літрів біодизелю за годину, а за добу підприємство може продукувати 9 600 літрів. Для сировини годиться усе – редька, гірчиця, соняшник, ріпак, те, з чого можна виробити олію, і те, із чим ніколи не виникає проблем. За словами пана Кільгана, для того, щоб виробити 1 тонну біодизелю, потрібна одна тонна олії, а це означає, що під час переробки немає втрати сировини.
Попри значні капіталовкладення, завод уже через три роки почне давати прибуток. Іван Кільган переконаний: виробляти біодизель вигідно. За його словами, ціна вітчизняного ноу-хау набагато нижча від звичайної солярки, а за якістю пальне не має аналогів. За словами власника заводу, кінцевий продукт відповідає найвищим європейським стандартам, а в Україні жоден нафтопереробний завод не спроможний сьогодні виготовити конкурентоспроможну солярку. «Якість пального, яке ми отримуємо у результаті переробки олії, відповідає європейському екологічному стандарту Євро-4. Сьогодні на вітчизняних заправках пальне відповідає лише стандарту Євро-2. Варто також врахувати, що собівартість пального – 2,5 гривні за літр, що значно дешевше від солярки, яку продають на АЗС. До того ж, на відміну від пального, яке постійно дорожчає, біопальне можна, навпаки, здешевити за рахунок удосконалення процесів переробки!» – говорить Іван Кільган.
Поза конкуренцією
Ідея виробляти біодизель викликала у знайомих пана Івана неоднозначну реакцію, але це не зупинило підприємця. «Спершу до моєї задумки ставилися із скептицизмом. Знайомі не вірили, що з олії можна зробити пальне, яке буде кращим за нашу солярку. Тепер усі мої друзі та колеги, в яких дизельні «Мерседеси», «Ауді» та «Мазди» їздять на нашому біодизелі, та ще й знайомим рекомендують. Кажуть, що більше ніколи не заправлятимуть свої машини звичайною соляркою. А деякі розповідають, що навіть двигун став працювати тихіше», – зізнається власник заводу. Використання біодизелю у двигуні знижує зношення вузлів, які мають контакт із біопальним, яке набагато жирніше за звичне, до того ж густина біодизелю більша за солярку, що дозволяє знизити розхід пального.
Першою якість біодизелю випробувала сільськогосподарська техніка, яка є у власності підприємця. «Техніка в моєму господарстві їздить тільки на виробленому біодизелі. Відколи ми перейшли на цей вид пального, проблем із тракторами та іншими машинами не було. «Кіровці» та Т-150 стали менше ламатись, а водіям більше не доводиться дихати горілою соляр*кою», – розповідає Іван Кільган.
За словами власника заводу, використання біопального дозволяє знизити рівень викидів шкідливих речовин
в атмосферу, зокрема вуглекислого газу, на 80%. Цих аргументів, на думку співрозмовника, достатньо, щоб переконати навіть затятих скептиків. Не дарма ЄС до кінця 2010 року планує, що в кожному бензобаку автомобіля буде щонайменше 20% домішків біодизелю (замість солярки) та біоетанолу (замість бензину). Окрім екологічних переваг, біодизель позитивно впливає на роботу двигуна автомобіля. Щоб усі могли переконатись у перевагах альтернативного пального, підприємець спільно з аграрним університетом про*водитимуть наукове дослідження. Для цього використають дизельний двигун, який працюватиме ли*ше на нашому пальному. І хоча луківська продукція вже отримала сертифікат якості, піонер біодизельної справи хоче продемонструвати усім, що за пальним на біологічні основі – май*бутнє.
«Такі проекти повинні підтримуватись державою, як це є в усіх країнах Євросоюзу. Там, наприклад, виробників біопального підтримують, надають пільги, знижують податки, а також частково відшкодовують за*-
трати. Окрім того, автовласників зо*бов’язують доливати біопальне, якого повинно бути не менше ніж 15–20% у бензобаку кожного авто. Ми про це поки що можемо тільки мріяти, адже сплачуємо такі ж податки, як і гіганти нафтопереробної галузі. Хоча наші і їхні можливості не порівняти. На*разі ще немає навіть законів, які б могли регулювати виробництво біопального, тож так виглядає, що ми «поза законом» у прямому та переносному значенні», – визнає Іван Кільган.
На заводі вже виготовили близько 100 тонн біодизелю. Технологічна «об*катка» обладнання пройшла успішно, тож готові до цілодобового виробництва біопального. Для того, щоб завод розпочав постійне цілодобове виробництво екологічно чистого пального, власникові заводу довелося взяти кредити, щоб мати змогу закуповувати великі партії рослинної олії на товарній біржі.
«Якщо до 2010 року ми зможемо забезпечити ринок хоча б на 15% біодизелем, то це буде справжній прогрес. Сьогодні Європа встановлює суворі екологічні норми для автомобілів, які перетинають її кордони. Якщо ігнорувати цю тенденцію, то вже за рік-другий жодна фура не зможе перетнути кордон, оскільки вітчизняне пальне вже давно не відповідає світовим стандартам. Тож хочемо ми цього чи ні, а без альтернативних джерел пального нам не обійтись!» – переконаний пан Іван.
Щоб кожен охочий автовласник мав можливість заправити своє авто біодизелем, Іван Кільган планує вийти на роздрібний ринок. Уже навіть є певні домовленості з операторами ринку, які готові продавати екологічно чисте пальне луківського виробництва на автозаправних станціях. «Продаватимемо нашу продукцію усім бажаючим. Можемо навіть відправляти на експорт. Звісно, хотілося б, щоб першими якість нашого пального випробували львівські автомобілісти, але це вже від нас не залежить», – зазначив пан Іван. Тож уже незабаром на львівських АЗС можуть з’явитися колонки із написом «Біодизель».
Натисніть, щоб розгорнути...

Матеріал з http://www.avtolan.ua/

PS. Короче кажучи: є дядько, який купив в аглійців устаткування для виготовлення біодизелю з ріпаку. Каже, шо його біодизель значно кращий соляри і дотягує рівня ЄВРО-4. Бюджет проекту майже мільйон долярів. Скоро це паливо з'явиться на АЗС.

Kinder · 9 чер 2007

Відповідь: БІОДИЗЕЛЬ

Тревел такої великої статті читати точно не буде
тут більше п*яти рядочків :mrgreen:

NCRPI · 9 чер 2007

Відповідь: БІОДИЗЕЛЬ

Тепер буду їздити в Луки на заправку!!!!!!!!!!!!

Travel · 11 чер 2007

Відповідь: БІОДИЗЕЛЬ

Kinder сказав(ла): ↑

Тревел такої великої статті читати точно не буде
тут більше п*яти рядочків :mrgreen:
Натисніть, щоб розгорнути...

скорочуйте якось ті теми або вивішуйте ше і в аудіо форматі ! ! !:-D

Pol · 16 чер 2007

Відповідь: БІОДИЗЕЛЬ

Travel сказав(ла): ↑

скорочуйте якось ті теми або вивішуйте ше і в аудіо форматі ! ! !
Натисніть, щоб розгорнути...

а краше в кінці теми в пост скриптум написати на хлопский розум про що там вище було написано, і наскільки то було важно.

Newman · 19 чер 2007

Відповідь: БІОДИЗЕЛЬ

Pol сказав(ла): ↑

а краше в кінці теми в пост скриптум ...
Натисніть, щоб розгорнути...

Дописав в першому пості.

Avsel · 20 чер 2007

Відповідь: БІОДИЗЕЛЬ

Newman сказав(ла): ↑

Скоро це паливо з'явиться на АЗС.
Натисніть, щоб розгорнути...

Чекаю-недочекаюсь!!!

Увійти або зареєструватися

БІОДИЗЕЛЬ

Newman Active Member

Kinder Аксакал

NCRPI Місцевий

Travel Moderator

Pol Super Moderator

Newman Active Member

Avsel Місцевий

Поділитися цією сторінкою